Степ лежить гаряча, ставна. І зовсім несподівано – піднесення величезні, химерні – “Кам’яні могили”. Загадковість цієї назви змушує здригнутися від близькості давнього, похованого під кам’яною товщею, часу.
Близько 2 млрд. років тому якийсь неспокійний вулкан намагався вирватися з обридлих йому обіймів землі, і у нього вийшло розкрити земну кору і підняти її на кілька тисяч метрів. Так утворилися унікальні виходи рожевого граніту на рожеву поверхню, що не мають світових аналогів ні за хімічним складом, ні по фізичній структурі. Так з’явилися урочища, мають самі піднесені точки на Донбасі, кам’яні піднесення (могили з тюркської): Жаба, Гостра, Витязь, Південна, Панорамна. Розташувався заповідник на Приазовської височини у верхів’ях маленької річки Каратиш.
Маленький світ із загадковим минулим на кордоні Донецької та Запорізької областей. Під блакитним небом серед пухнастого ковили зручно влаштувалися стародавні кам’яні скульптури – скіфські «баби». На перший погляд – розжарився граніт, незрозумілі смуги, косі фігури, та й просто безликі брили граніту. Але насправді все не так … Від граніту виходить тепло тліючої життя. Незрозумілі смуги під уважним поглядом перетворюються в сумні очі, таємничі амулети, зброю і взагалі в те, що ви здатні побачити.
Кам’яна гряда, поросла сухим лишайником, наче розфарбована геніальним художником-імпресіоністом: крізь плями блідо-зеленого і темно-жовтого тепло світяться вкраплення рожевого і темно-червоного граніту, утворюючи таємничі накреслення. Іноді лінії нагадують звивини людського мозку – в них мудрість тисячоліть. Піднімаючись по кам’яних стежках, хочеться йти все вище і вище, вдивлятися, прислухатися і визнаватися у вічній любові до цієї землі.
30% загальної площі заповідника (а це 123,3 га) спочиває під кам’яними брилами, решта – квітуча незайманий степ, не зачеплена “господарськими” руками людини, не понівечена його “антропологічної діяльністю”. Видове різноманіття фауни тут настільки багато, що окремі групи рослин ще не вивчені досконально, хоча і зафіксовано 458 видів рослин, близько 200 видів пернатих і 3000 видів безхребетних. (Путівник «Заповідна природа Донбасу». Донецьк: Донбас 1987). Вивченням флори і фауни займаються наукові співробітники заповідника і студенти – біологи різних вузів України. А ще тут часті гості художники, вступаємо унікальну красу природи на своїх полотнах для нас з вами і для майбутнього.
Страшно ходити по землі, що кишить життям – того й гляди, розчавити, затопчеш, тому дозволяється ходити тільки по екологічних стежках і не рвати рослин. Повітря степу просочене ароматом квітів і виникає почуття заздрості до скіфів, колись мешкали тут “як у себе вдома”.
Вид курганів і жертовників забирає нас на 5000 років назад. Напружуєш уяву, намагаючись уявити собі, як жили тут наші далекі предки … Це були високі і сильні люди (середній зріст – 2,20 м), часто воювали, знали анатомію, т.к. проводили складні хірургічні операції, вірили в реінкарнацію і необхідність ритуального канібалізму.
Група вчених спільно з професором Н. І. Веселовським вважає, що саме тут відбулася битва на річці Калці в 1223г., Відома своїм сумним для русичів результатом. На згадку про 300 000 людях, які загинули в битві, споруджений меморіал, що включає надгробок з хрестом і каплицю. На каплиці напис:
“Каплиця преподоюного Іллі Муромця. Збудовать Спілкою козаків південно-східної України “Військо Запорізьке” та Спілкою козаків Донбасу “Вільність” … на честь 2000-річчя Різдва Христового, 777-річчя битви на річці Калці, 55-ї річніці перемоги у Великій Вітчізняній війні. Ця подія буде нагадуваті майбутнім поколінням, Що історія – ції кров предків, и вон вчиться НЕ йти вдруге шляхами безславним “. Згаслі свічки і аура якоїсь печалі таємничою.
Озирнись – і ніяких “жахів”! Тут ти можеш самозабутньо спілкуватися з природою, яка замкнула тебе в своєму прекрасному світі. Так, скіфи ми …
Екскурсії проводяться в період з квітня по жовтень. Заявка на відвідування за 2 дні. Транспорт для організованих груп туристів можна замовити через Екскурсбюро. Окремі туристи можуть скористатися рейсовим автобусом “Маріуполь – Кальчинівка”.