Кирило Чуйко. Приборкувач китайських ієрогліфів

• Поделиться
• Печатать

«В житті нічого немає неможливого. Потрібно тільки правильно визначити мету й рамки, в які ти її реалізуєш. І «все буде ОК!» Класу з 10-го ця фраза стала для мене якщо не гаслом, то своєрідним талісманом - це точно», - розповідає 21-річний маріуполець Кирило Чуйко, переможець міжнародного конкурсу знавців китайської мови для іноземців.

Днями, 2 серпня, він повернувся з Китаю додому, в Маріуполь. Повернувся в якості Посла китайської мови в Україні, з дипломом наймасштабнішого у світі конкурсу знавців китайської мови, але із втраченим шансом у цьому році продовжити навчання в магістратурі Київського національного лінгвістичного університету (КНЛУ). «Я вже отримав червоний диплом бакалавра КНЛУ і забрав свої документи з універу, - посміхається хлопець, - просто у нас у жодному міністерському документику не зазначено, що якщо людина захищає честь країни на міжнародних конкурсах, то вона має право хоча б скласти іспити на вступ до магістратури раніше чи пізніше обумовлених термінів. Так, у цьому році я свій шанс продовжити навчання в своєму університеті втратив, оскільки співпали терміни проведення конкурсу в Китаї і вступної кампанії в Україні. Чи шкодую я? Не знаю…»

"Складові моїх мовних успіхів - моя школа і мої батьки"

Вчити китайську Кирило почав чотири роки тому, на першому курсі університету. До цього його «робочим» мовами були російська, українська та англійська. «Складові моїх мовних успіхів - моя школа і мої батьки, - посміхається хлопець. - Я отримав суттєву базу тут, в Маріуполі, у 66-ій, українській, школі, в якій, до речі, моя мама викладала англійську мову. В Маріуполі ж 15 років займався танцями, був кращим дебатним спікером Донецької області (українська та англійська мови, 2007 рік), а коли став одним з переможців Малої академії наук, то отримав можливість обрати для навчання будь-який з університетів України. Обрав Київський національній лінгвістичний університет, а в ньому спеціальність «Перекладач китайської мови» - так записано у моєму бакалаврському дипломі, а коли отримаю диплом магістра, то у ньому, сподіваюсь, запишуть «Перекладач та викладач китайської та англійської мов». До речі, коли я подавав документи на 1 курс універу, то на 2 бюджетних місця претендувало 400 абітурієнтів».

"Вдячний нашому університету за те, що там не беруть хабарів"

На основі того, як хлопець опановував новий для себе масив знань, можна створювати посібник для- тих-хто-дійсно-хоче-знати-мову: щоденна праця з короткою перервою на сон, вивчення китайського всюди - в метро і вдома, на перервах і вечірках. Проте і про англійську не забував: за час навчання двічі був на стажуванні в Англії, в Міжнародному коледжі Мартіна Фрісбі. Результат тяжкої праці не забарився: в 19 років Кирила вперше запросили у якості перекладача з китайської на англійську до Гани (Західна Африка). «На будівництво нового виробництва, решта - таємниця, - знову посміхається  він. - Природні умови, в яких довелося працювати, описати словами надто важко. Уявіть: січень місяць, в Україні мінус 20, у Гані плюс 38. Я прилетів у літаку в зимових чоботах і опинився просто в пеклі».

А повернувшись в Україну, довелося надолужувати згаяне в університеті. «Протягом двох з половиною тижнів я склав всю академзаборгованість, що накопичилася за час моєї відсутності, - приходив до універу о 8.30, виходив звідти о 19.30 і…йшов додому вчити наступну «порцію» матеріалу. Спав по 2 години на добу. Нічого - витримав. До речі, я надзвичайно вдячний нашому університету за те, що там не беруть хабарів. Не беруть! Про це всі ми, студенти, можемо сказати зі стовідсотковою впевненістю і відповідальністю. І так само можемо подякувати нашим викладачам: вони нас сильно мотивують і спонукають бути кращими. Завжди і всюди».

Китайський міст - складова національної ідеї 

На міжнародний конкурс знавців китайської мови "Китайський міст" Кирило потрапив, перемігши в етапі всеукраїнському. У Китай на фінальну частину злетілося понад 120 учасників з 77 країн світу. Набравши 94 з сотні можливих балів, Кирило успішно подолав відбірковий етап фіналу. На шляху до тридцятки, а потім - п’ятнадцятки і десятки найсильніших знавців китайської мови у світі доводилося працювати по 15-16 годин на добу - і танцювати, і співати, і брати участь у квесті й зйомках рекламного ролика, і опановувати майстерність приготування китайських страв, риболовлі, городництва, тощо.

«Цей конкурс існує вже 12 років, - розповідає Кирило. - І з кожним роком набуває все більших масштабів. Уявіть собі бюджет конкурсу, якщо лише на зйомки 30 секундного рекламного ролика було витрачено понад мільйон юанів  - приблизно 1 млн 200 тисяч гривень. Телевізійна програма, створена на основі цього конкурсу, – одна з трьох найрейтинговіших програм Китаю, її аудиторія сягає 300 мільйонів глядачів. Це неймовірно! Китайці надають цьому конкурсу величезної ваги, адже він, фактично, працює на дві великі справи: популяризує китайську мову у світі й показує самим китайцям, що вони - велика і відкрита для світу нація, що їхньою мовою цікавляться європейці. Це, без перебільшення, одна із складових китайської національної ідеї. Тому і увага до конкурсу відповідна».

Мета й рамки

Перемігши у конкурсі, Кирило отримав можливість навчатися протягом 3 років (починаючи з 2014-го) у будь-якому вузі Китаю, але ще не вирішив, чи скористається такою можливістю.  

«Розумієте, - пояснює він, - за рік багато чого може змінитися. Зараз я шукаю роботу, оскільки, як вже казав, втратив шанс вступити до магістратури. Але участь у конкурсі була цікавим і дуже необхідним досвідом: я щасливий, що зміг позитивно показати нашу країну такій величезній аудиторії. І сказати правду, я й надалі хотів би цим займатися: спілкуватися з людьми різних національностей, вивчати нові й нові нюанси перекладу, популяризувати Україну. Думаю над тим, щоб написати українською мовою методичний курс вивчення китайської для шкіл та вишів. А ще я хочу одружитися, але моя половинка зараз навчається в Швейцарії, вона не висловлює гарячого бажання перебиратися до Піднебесної. Словом, сподіваюся, що час сам все розставить по своїх місцях. Все буде ОК. Я в це вірю. Пам’ятаєте: мета й рамки. Моя «мета» наразі - знайти роботу, «рамки» - протягом місяця. Зателефонуйте мені наприкінці серпня – я скажу вам, де працюю».